Родина українського музиканта Сергія Бабкіна ще в березні покинула Україну. Вони живуть у Німеччині, де адаптуються під нові умови життя.

Артист зізнався в інтерв'ю, що допомогла з житлом у Німеччині їм давня подруга Марія.

"Перед тим, як їхати в Німеччину, ми вирішили подзвонити нашій подрузі Марії, з якою дружимо вже років 20. Вона зі своєю командою була організатором багатьох наших концертів. Вона, до речі, з росії, але жила там дуже-дуже давно. І перед тим, як їхати, Снєжка їй дзвонить і так обережно питає: "Машо, як справи? А яка в тебе позиція?". Нічого ж не ясно було, всі різні і у кожного башні позривало, не розумієш хто і що. На що вона відповідає: "Сніжано, як ти могла про мене таке подумати? Та я волонтерю, у нас тут мітинги, ми людей приймаємо, розселяємо…" Ми аж видихнули, людина залишилася такою, як і була.
І тут вона додає: "За хвилину до вашого дзвінка мені подзвонив німець і каже, що у нього є три вільні кімнати для українців. Все, давайте до мене"! І ми вже знали, куди їхати. Нас прихистив німець, нас було 16 чоловік, окрім нас – ще дві родини", - сказав Сергій.

Та сім’я змінила місце житла та тепер живе з німецькою родиною в окремому будинку.

Проте будинок планують зносити, тому вже в жовтні родина має шукати нове житло.

"Зараз ми живемо в маленькому будиночку, який, мабуть, свого часу був побудований для прислуги, яка працювала в головному будинку. Німецькі господарі, у яких ми живемо, кажуть, що можемо тут жити до жовтня, а потім маємо з’їхати, тому що, скоріше за все, цей будиночок не придатний до життя. У них є правила, все дуже чітко, і вони цей будиночок будуть зносити", - додала Сніжана.



Також дружина артиста Сніжана розповіла, що вони отримуються виплати, як біженці. Проте отримані кошти з благодійних концертів віддають для України.

"Коли ми почали оформляти в Німеччині документи на всю родину, ми, якось особливо не замислюючись, майже автоматично оформилися всі як біженці і отримали право на відповідні виплати. Тому коли Сергій почав грати благодійні концерти, ми прийняли рішення: абсолютно всі кошти до копійки відправляти в Україну. Якщо ми тут, то ми повинні працювати і бути корисними.

В Німеччині, дякувати Богу, є щомісячна фінансова допомога – і дітям, і дорослим. І оскільки ми маємо цю допомогу, все, що заробляємо, передаємо різним установам та волонтерам Харкова. Живемо абсолютно так, як і всі інші. Я говорила Сергію, слава Богу, що ми не відчуваємо від цього великого дискомфорту. Може, завдяки тому, що ми 8 років займаємося духовними практиками, йогою, медитаціями, це допомагає працювати з гординею, зробити розум більш гнучким", - сказала Сніжана.

Проте родина не дозволяє собі нічого зайвого та живуть скромно.

"Живемо лише на соціальну допомогу, нічого зайвого собі не дозволяємо. Ми не ходимо ні по кафешках, ні по ресторанах, сидимо вдома, а всі зароблені гроші переводимо на допомогу нашим. Коли я стала підраховувати, скільки вдалося зібрати, я навіть здивувалася і водночас захопилася Сергієм, бо ми вже зібрали дійсно величезну суму. Нам дуже важливо відчувати свою потрібність.

В Німеччині досить непогана соціальна допомога, і нам цих грошей якраз вистачає на харчування. Слава Богу, будинок безкоштовний, комунальні ми не сплачуємо. Господар, який нас прихистив, вже 15 років займається допомогою біженцям, тому за наші комунальні теж сплачує соціальна служба. Як буде у жовтні – не зрозуміло. Звісно ж, ми мріємо до цього часу повернутися до Харкова. Сили теж не безмежні. Чужа земля – це зовсім не те, що ми потребуємо", - сказала жінка.