У Ані Лорак було непросте дитинство. Батьки розійшлися ще до її народження, а до 7 класу популярна співачка навчалася у школі-інтернаті.



В останньому інтерв'ю газеті "Теленеделя" Кароліна розповіла, яку підтримку отримала від власного брата і тоді ще хорошого друга Мурата Налчаджиоглу.



Пам'ятаю 2007-й - період, коли у мене закінчилися контракти, і мені довелося з співачки, роботу якої раніше організовував продюсер, перетворюватися на самостійну артистку, - згадує Кароліна, - І в мене був справжній страх перед майбутнім. Приблизно в той час я познайомилася з Муратом. Говорила йому: "Не знаю, що буде далі. Я розумію, треба рухатися вперед. Але з ким? Де шукати людину? "А він так спокійно сказав: "Навіщо тобі? Хто тобі потрібен? Ти сама пишеш пісні, сама їх співаєш. Ніхто не зможе дати тобі те, чого в тебе немає. Просто повір у свої сили, склади план дій - і не бійся йти вперед". Він знайшов найбільш точні слова, які мені були тоді потрібні. Тоді я ніби знайшла надійне плече, так необхідне кожній із нас."



А ще раніше, у дитинстві справжнім янголом-охоронцем для Ані був її старший брат. На жаль, він загинув в Афганістані, коли Кароліні було лише 9 років. Втім, співачка добре пам'ятає улюбленого брата і своїм успіхом завдячує саме йому.

"Коли мені було дев'ять, на війні в Афганістані загинув мій старший брат, - розповідає Кароліна. - Та єдина в ті давні роки людина, якій було до мене небайдуже. Він захищав мене, піклувався. Навіть суконьку міг попрасувати, щоб піти зі мною гуляти. Він мріяв зробити моє життя іншим - не убогим, коли нема що їсти і носити. Це в пам'ять про нього я все-таки викарабкалась. Але відтоді я здатна оцінити те, що у мене є і ця чашка, і цей шматок хліба."