Український співак Ігор Корчагін, котрий виступає під сценічним іменем "РуханкоМен", розкритикував цьогорічний Нацвідбір Євробачення.
Я взагалі завжди скептично налаштований щодо процесу відбору. Мені здається, завжди можна обрати краще, ретельніше прослухати пісні та підійти до процесу професійніше. Я розумію, що заявок багато, але загалом вибір оргкомітету та журі на самому фіналі часто не збігається з вибором глядачів.
Коли я почув ці шість пісень, які претендують на 10-те місце у фіналі, зрозумів, що моя пісня потенційно могла бути як мінімум у лонглисті, а як максимум - у шортлисті. Я чітко бачу її там, бо вона сильна й зовсім інша порівняно з моїми попередніми роботами. Вона здатна конкурувати з піснями минулорічних виконавців, які брали участь у Нацвідборах і навіть представляли нашу країну на "Євробаченні".
Нам потрібно було обирати в першу чергу пісню. Кожна пісня має право на існування, але ми обираємо представника на міжнародний конкурс "Євробачення". Пісня має вирізнятися. Коли я почув лонглист, здивувався й навіть обурився. У TikTok бачив уривки інших пісень, які звучали набагато потужніше. У тих, що пройшли, можливо, є правильні сенси, але вони "рівні", без розвитку. На жаль, є з чим порівнювати з минулого.
Як на мене, це низький рівень. До прикладу, у тих піснях, які брали участь у голосуванні через "Дію", немає розвитку, немає "хукових" частин, за які могла б зачепитися Європа. А у деяких взагалі відсутнє сенсове навантаження - просто повторення однієї фрази чи мелодії. Дещо взагалі звучало як ретро-пісні початку 2000-х. А ми ж маємо показувати сучасність, демонструвати, що йдемо в ногу з часом і слідуємо світовим трендам.
Звісно, щороку ми бачимо, як деякі країни йдуть протоптаною стежкою і показують приблизно однакові номери. Якщо це лірика, то вони співають подібні балади з року в рік. Якщо щось епатажне - щоразу виставляють фрікових учасників. Це або "залітає", або ні.
А не спрацьовує це тому, що людям набридає дивитися на одне й те саме. Вони хочуть розвитку, як це було з "Шумом" від Go_A - такого в Європі раніше не чули. Або як Вєрка Сердючка, яка досі є бажаною гостею на всіх євровечірках. До цього треба прагнути, а не бути нішевим артистом, якого після відбору ніхто не згадає.
Тому я, наприклад, не голосував за десятого фіналіста - не бачив там гідного представника. Переміг той, у кого більша фан-база. А нові обличчя, таким міг бути і я, знову залишаться непочутими", - пояснив Руханко-Мен .