Нагадаємо, першою "Супермоделлю по-українськи стала Альона Рубан, яка вже пожинає плоди своєї перемоги.



В ексклюзивному інтерв’ю Альона Рубан розповіла про інтриги на шоу, друзів та кумирів.

– Альоно, ти перемогла! Вітаємо!

– Я так довго до цього йшла! За пару хвилин до виходу на фінальне дефіле найбільше в світі хотіла виграти. Зізнаюся, що серйозно почала боротися за перемогу лише коли потрапила до п’ятірки. До цього просто насолоджувалася навчанням, крутими фотосесіями і показами. В останній тиждень до фіналу я думала лише про перемогу. А коли почула своє ім’я з вуст Алли Костромічової і зрозуміла, що виграла, у мене просто перехопило подих! Немає слів, щоб описати свої емоції. Рідні плакали від радості.

– Як реагували інші учасниці шоу?

– Усі підходили, обіймали, вітали. Але мені здалося, що щиро раділи тільки Влада Роговенко і Іра Журавльова.

– А кому б ти побажала перемоги, якби не дійшла до фіналу?

– Роговенко. Вона єдина з усіх учасниць дуже змінилася на проекті на краще. Практично до невпізнання. І Тані Брик. Я бачила її своєю основною конкуренткою. Але відчувала з нею єдність.



– Ближче до фіналу почали плестися інтриги?

– Так. На початку проекту такого не було. До мене дівчата добре ставилися, приходили по пораду, знали, що я пожалію і втішу. Але коли всі зрозуміли, що ми конкурентки, і кожна з нас може виграти, то ставлення дещо змінилося. Усі дівчата почали проявляти характер. Показувати свою стервозність. Були конфлікти, непорозуміння. Мене навіть ігнорували. Найбільше запам’ятався момент у Парижі. Тоді Каріна і Влада хотіли підставити Таню. Вкрасти її фотографії, щоб Брик на випробування прийшла не готовою. Але їм не вдалося мене підбити на цю підлість. І я залишилася крайньою. Мене обізвали лицеміркою. Не можу жити, а тим більше працювати в такій атмосфері. У Парижі хотілося все покинути і поїхати додому. А останній тиждень був ще важчий – емоції накопичилися. Я дерлася на стіну, ридала, коли мене ніхто не бачив. Але впоралася!

– Але ж на проекті працював психолог. Ти зверталася по допомогу?

– Так. Це наша улюблена мама Олена (Олена Кириченко, психолог проекту – авт.). Так ми її називали. Їй я розповідала те, що не могла сказати нікому. Вона радила, як з усім впоратися.

– А експерти тебе не дратували?

– Ні (сміється). Я нормально ставлюся до критики на свою адресу. Але, зізнаюся, що найбільше прислухалася до модельного скаута Сергія Нікітюка. Він знає про модельний бізнес усе! Люблю всіх експертів, але до Сергія тягнулася більше.



– А яке враження на тебе справила ведуча, топ-модель Алла Костромічова?

– Спершу я боялася Аллу. А потім вона стала для всіх дівчат подружкою. Розповідала про свій шлях у моделінгу, плюси й мінуси цієї професії. Вона мене надихнула і направила в якійсь мірі. Я дуже хвилювалася, як зможу поєднувати навчання і майбутню кар’єру. Але Алла сказала, що при правильному плануванні все вийде. Мені захотілося навіть стати трохи схожою на неї. Такою ж цілеспрямованою і впевненою у собі.

– Яка фотосесія на проекті викликала у тебе жах?

– З дохлою рибою в Одесі. Вона страшенно смерділа і була вкрита слизом. Це неймовірно. Я потім три дні відмивалися від цього запаху. І Цитадель у Львові. Фотосесія зі зміями і павуками. Добре, що мені попався павук. Я за той знімальний день так з ним націлувалася! (сміється). Якби мені дали змію, то точно завалила б зйомку.



– Що ти відчувала, коли дівчата залишали шоу?

– Мені було їх шкода. Тому що вони не використали свій шанс. Не старалися. А за деким я навіть плакала. Звісно, за Роговенко. Засмутилася також через Анну-Христину Приходько. Наша рижуха. Мені з нею було дуже цікаво. І через Ірку Журавльову. Вважаю, що її вигнали несправедливо!

– До шоу «Супермодель по-українськи» ти трохи працювала моделлю. Що дізналася нового про професію завдяки шоу?

– Я закохалася в моделінг. У Дніпропетровську, звідки я родом, покази проходять дуже рідко і нудно. Навіть не уявляла, що фотосесії та покази можуть бути НАСТІЛЬКИ крутими. І хотіла протриматися в проекті довше, щоб якомога більше спробувати і дізнатися. Крім того, я подолала свої фобії. І вже нічого не боюся (сміється).

– Що б ти хотіла пережити ще раз?

– Фінал! (сміється). Коли розумієш, що змогла! Все пройшла, все спробувала на своїй шкурі, все пережила. І виграла! Це відчуття абсолютного щастя.

– Яким ти бачиш своє майбутнє?

– У 28 років я стаю успішною відомою моделлю. У мене є будинок, машина. У 29 в мене весілля. У 30 я народжую дитину. Займаюся сім’єю. А коли підростуть діти – пробую себе в акторській сфері. І стаю відомою актрисою! (сміється)