3 липня в столичному клубі відбувся перший сольний концерт суперфіналістів четвертого сезону "Х-фактору" – гурту "Тріода". Нашій редакції вдалося не тільки одними з перших почути "свіженькі" композиції, які виконали Олександр Алексєєв, Володимир Рибак і Андрій Гамбаль, але й поспілкуватися з винуватцями свята, дізнавшись, як ми думаємо, багато цікавого. Детальніше читайте в ексклюзивному інтерв’ю з гуртом "Тріода".



Хлопці, сьогодні ви презентували нові пісні, які написали самі. А що вас надихає на створення нових композицій?

Андрій: Нас надихає навіть розуміння того, що треба написати пісню, бажання показати публіці щось нове. А натхнення може прийти зовсім випадково в неочікуваний момент, наприклад, коли просто йдеш по вулиці. Частіше за все у думках відразу зароджується мелодія, а потім вже під неї пишеться текс пісні.

3 липня ви виступали на клубній сцені. А в якому залі працювати все ж комфортніше?

Андрій: Скажемо відверто, ми звикли до більш просторих залів. Сьогодні концерт відбувся у такому диско-форматі. Тим не менш, публіка приймала нас гарно, і нам було цікаво. Ми хочемо бути професіоналами та розвиватися, щоб без проблем виступати, як у просторому ПК, так й у нічному клубі або на концерті під відкритим небом, навіть без мікрофонів.

Вова: Сьогоднішній виступ був для нас не стандартним. Але ми отримали новий досвід, що не може не радувати.

Саша: А мені здається, що, якщо було б потрібно, ми заспівали б і під водою. Або, в крайньому випадку, на воді так точно (посміхається – прим. редакції).

Як думаєте, які якості потрібні молодим виконавцям, бажаючим залишитися на сцені й бути успішними, а від яких треба позбавлятися, так як вони можуть стати на заваді?

Андрій: Обов’язково потрібні професіоналізм, цілеспрямованість, працелюбство. Але при цьому всьому дуже важливо залишатися людиною й не втрачати найважливіші людські якості.

Саша: А позбуватися треба "зіркової" хвороби, якщо така є.

Вова: В цьому плані нам простіше. Адже нас троє. Ми один одного контролюємо. Так що, навряд чи, ми "зазвіздимося" (посміхається – прим. редакції).

Андрій: До речі, якщо говорити про "зіркову" хворобу, я маю на увазі не те, що людина стала пафосною й почала ставити себе вище за всіх довкола. Просто трапляються випадки, коли в тебе виникають якісь проблеми особистого характеру, адже всі ми – люди, у всіх бувають не кращі часи. Бувають ситуації, коли хтось просить у тебе автограф або хоче сфотографуватися, а ти змушений відмовити людині, просто через те, що дійсно немає часу, тобі потрібно бігти. Але в будь-якому випадку ми намагаємось не ображати людей й приділяти максимум уваги кожному.

Сьогодні відбувся ваш сольний концерт, на якому ви презентували свої пісні. А плануєте з цією програмою тур по містах України?

Андрій: Так, ми і зараз гастролюємо. Нещодавно у нас був концерт у Рівному та Луцку, а також ми постійно виступаємо на днях міст. Звичайно, часто буваємо у рідному Тернополі. Графік постійно доповнюється. Сподіваємося, що скоро ми відвідаємо й інші міста. І, хоча, офіційно це туром не називається, ми даємо багато концертів. Звичайно, в ідеалі, на майбутнє ми хотіли б представляти публіці повністю свою програму – всі авторські пісні. Ми прагнемо до цього.

Ви любите подорожувати? Є країна, яку ви найбільше бажаєте відвідати?

Андрій: Так, але з нашим графіком особливо не розженешся. Дуже хотілося б відвідати Італію. Думаю, ми зможемо обов’язково це зробимо, як тільки з’явиться хоч трішки вільного часу. Але, швидше за все, вже в наступному році.

Вова: А я б із задоволенням відправився в кругосвітню подорож. Хотілося б подивитися багато різних місць, це дуже цікаво.

Андрій: Вова, надовго ми тебе не відпустимо! (посміхається – прим. редакції) Зараз у нас правда дуже мало вільного часу. В тиждень, максимум, один-два дні, в які можна трохи відпочити.



Хлопці, у вас багато шанувальників. Як думаєте, між артистом і шанувальниками його таланту повинна бути певна дистанція? Серед ваших прихильників є люди, з якими ви потоваришували?

Андрій: Так. У нас з'явилося чимало нових друзів. Але я думаю, це відбувається не через те, що вони – наші шанувальники. Просто, якщо відчувається, що людина хороша, від неї йде позитивна енергетика, чому з нею не підтримувати дружні стосунки? Але, звичайно, має пройти час. Складно назвати людину другом, якщо ви поспілкувалися раз. А коли проходить час, ви бачитеся, вам цікаво разом, людина, безумовно, може стати твоїм другом.

Звичайно, не можемо не поговорити про ваш виступ з Ніною Матвієнко, який відбувся 27 червня на її сольному концерті. Розкажіть, будь ласка, як все пройшло. Які емоції ви відчували?

Саша: З Ніною Матвієнко було виступати чудово. Це – не перебільшення. Нам дуже сподобалося. Ми отримали незабутні емоції від того, що були на одній сцені з такою артисткою. Наш виступ складно навіть назвати роботою, так як ми отримали величезне задоволення. На її концерті зібралася дуже приємна публіка. Коли ми вийшли на сцену, нас одразу впізнали і тепло зустріли. Нам було легко і приємно працювати, бо, як сама атмосфера концерту була дружньою, ненав'язливою, так і Ніна Митрофанівна підтримала нас. Разом нам було дуже комфортно. Ми безмежно раді такій можливості.

Андрій: Взагалі, можна сказати, що Ніна Митрофанівна для нас, як мама. Вона і підбадьорить і заспокоїть, і скаже: "Хлопці, все буде добре!" Це, безумовно, допомагає налаштуватися на правильну хвилю й виступити максимально добре. Ми побачили в цій артистці величезну кількість позитивних людських якостей. Вона розповідала нам, як виходити з різних ситуацій, як зробити краще, до чого потрібно бути готовим. Ці поради дуже допомогли. Сподіваємося, що ми ще заспіваємо разом не одну пісню.

Відомо, що голос – це найцінніше, що є у артиста і втратити його дуже страшно. А чи траплялося у вас, що голос "пропадав" перед виступами?

Саша: На щастя, поки що такого не відбувалося.

Андрій: Як правило, проблеми з голосом є наслідком емоційного перегорання: коли ти дуже втомився, мало спав, чи не спав взагалі. Тому, по можливості, намагаємося повноцінно відпочивати. Хоча, зізнаємося, виходить це не завжди.

Саша: Згоден. Голос – це, як відображення всього організму. Якщо людина втомлена, не може нічого зробити, то і її голос спить.

Сашко, у тебе нещодавно був День Народження. Ти говорив, що цей день завжди проходить не заплановано в плані святкування. У цьому році було так само? Які сюрпризи очікували?

Саша: Можна сказати, що в цьому році моєму Дню Народженню пощастило. Конкретно в цей час не потрібно було працювати, і можна було трохи відпочити. Наші шанувальники влаштували для мене квест по Тернополю, перевіряли, наскільки добре я знаю місто (посміхається – прим. редакції). Було дуже цікаво і насичено. Взагалі, можу сказати, що це був перший за багато років День Народження такий, як він передбачається в загальному розумінні: з радістю, відпочинком, сюрпризами. Мені дуже приємно, що День Народження був саме таким.



Вова, Сашко, а якщо б вам запропонували взяти участь у "Холостяку", ви б погодились, чи не вірите в те, що можна знайти любов під "прицілом" телекамер?

Саша: Насправді любов можна зустріти практично де завгодно, навіть просто йдучи по вулиці. Адже ми зовсім не знаємо свого майбутнього. Ми – молоді люди. Як сказала одна моя знайома: коли експериментувати, якщо не в молодості. Я з нею повністю згоден. Любов приходить несподівано!

Вова: Мені здається, я – не формат "Холостяка" (посміхається – прим. редакції).

Андрій: Хоча я ще більший не формат проекту, так як одружений і щасливий в шлюбі (посміхається – прим. редакції), згоден, що все може бути. Можна говорити і про "Х-фактор", що це – шоу. Але ми там дійсно знайшли хороших друзів. Можливо, хтось таким чином, зустрічає і свою любов. Інше питання в тому, що на "Холостяку" все ж дівчата повинні якось зацікавлювати чоловіка, можна, навіть, сказати – добиватися його. А ось це для мене неприйнятно.

Як проводите вільний час у Києві, якщо він у вас з'являється?

Саша: Насправді вільного часу у нас небагато. В столицю ми приїжджаємо часто, але в основному по роботі.

Вова: Якщо все ж таки є декілька вільних годин, я люблю погуляти, походити, подивитися на щось цікаве.

Найяскравіша подія для вас в цьому році?

Андрій: Однозначно виступ з Ніною Матвієнко.

Саша: Якщо вибирати одну, то, безумовно, дует з Ніною Митрофанівною. Але ще мені дуже запам'ятався мій День Народження.

Спілкувалась Тетяна Зайцева