друкувати
закрити
Телеведуча Маша Єфросиніна під час блекауту в Україні все частіше згадує своє дитинство. Адже в той час вона часто жила без світла.
Зірка пригадала, що у Криму, в місті Керч, де вона жила, зокрема, часто вимикали світло. Тому у 13 років Маша знала чіткий план, що вона має зробити, поки є електроенергія.
"Мені 13 років. Керч, провулок Майський. Наша родина живе на дев‘ятому поверсі. Я точно знаю свої обов‘язки: встигнути зробити уроки, попрасувати білизну та відварити картоплю або макарони до того, як вимкнуть світло.. Його вимикають щодня: в гіршому випадку, о 18, коли батьки ще не повернулися (тоді обов‘язково треба збігати до ліфта та постукати і покричати, чи не застрягли вони), або близько 20-ї - тоді ще можна повечеряти разом з родиною. Але, як правило, вимикали під час вечері. І тато запалював керосинову лампу, яка бзділа на всю кухню. А мама діставала кубики сухого спирту та готувала на ньому їжу… Нас с сестрою замотували в татків тулуп - я всувала руку в один рукав, Ліза в інший - так і сиділи", - розповіла Маша.
Та тоді Єфросиніна не боялась, адже поруч з нею були батьки. Але вона тоді і подумати не могла, що колись буде ще гірша ситуація.
"З роками, кожного разу, коли раптом зникало світло, де я жила або перебувала, пам‘ять одразу вкидувала мені цю картину наших вечорів в тулупі під керосинкою.. і мені ставало моторошно. Кожного такого разу я казала собі: "Боже, як круто, що це просто щитки вибило, або аварія якась на пару годин! Як добре, що це жахіття з постійною темрявою та холодом позаду". Але, виявилось, що то було не жахіття! За вікном тоді не було вибухів, не треба було бігти в укриття, зранку можна було ніжитися під ковдрою й мирно бігти до школи, де все геть забувалося. Та що там, ті часи здаються пригодою, порівняно з тим, через що проходить сьогодні кожен українець. Але сьогодні ми точно знаємо, хто в усьому винен", - написала вона.