Український співак та лідер гурту "Бумбокс" Андрій Хливнюк воює за незалежність та свободу України проти російської окупації. Проте не забуває чоловік і про свою співочу кар’єру.

Артист зізнався, що під час служби в ЗСУ йому дуже сумно без створення пісень. Андрій може бути без сцени, однак запис пісень для нього є особливим.

"За сценою не сумую. Сцена – це просто подіум. Вона для мене не тотемна. Я скучаю за народженням матеріалу нового. Це зазвичай не на сцені буває. Це буває на репетиціях, в гаражах, десь в готельних номерах, в автобусі під гітару, в якомусь прослуховуванні демки, яка валялася вже 2 місяці, а там справді діамант. Ти записуєш мелодію у нотатки або на диктофон. Можеш чекати мелодію довго. Наприклад народжується вірш, і ти розумієш, що це буде пісня. Але мелодії ти не маєш. І тому ти чекаєш. І якщо ви на одній хвилі, то обов’язково паралельно пісню, не знаючи про твою, пише хтось із твоєї банди. І ви просто потім зводите разом замальовки свої. І народжуються пісні", - поділився Андрій.

Також Хливнюк розповів про те, яким він є на сцені. Чоловік розповів, що показує себе справжнім та щирим.

"Рок-н-рол – це просто щирість. Ми не щирі люди, в відносинах, наприклад, буваємо нещирі. У візитах ввічливості, багато у чому. Суспільство нещире, люди брешуть. Але рок-н-рол – це така частина життя, де без щирості не буде успіху. Якщо ти поринаєш туди, тебе починає нести. Люди через неможливість свою образно голими бути на людях, вони дуже цінують, якщо хтось це може. І це алегорія. Ти виходиш до великої аудиторії і говориш про те, що хотів би лишити тільки для себе. І в такий спосіб це стає для людей відображенням їх особистих переживань. Це мій діалог з собою, просто який дійшов до студійного запису. Диво будь-якого правильного успіху в тому, що люди бачать відображення себе, в творчості інших людей", - розповів Андрій Хливнюк.